Народний депутат з Волині Ігор Лапін розповів, чим може обернутися зміна русла річки Дніпро для України.
Про це йдеться у його блозі на 24tv.ua.
«Росія знову почала обговорювати тему осушення чи розвороту Дніпра. Її в російській «Независимой газете» підняв російський історик і публіцист Олександр Широкорад. Він нагадав, що гідролог, член-кореспондент РАН Віктор Данилов-Данільян сказав, що у Росії є всі технічні можливості для відповіді на водну блокаду Криму та перекриття витоків річки Дніпро і перекидання її вод в обхід України.
У 2014 році Україна перекрила Кримський канал, що забезпечував водою до 85% території Криму. Перекриття води часто розцінюється як акт війни. Так, на спроби Сирії відвести частину вод річки Йордан Ізраїль масово застосовував артилерію, танки і авіацію. В історію цей конфлікт увійшов як «Битва за воду» 1964-1965 років.
Щоб компенсувати Криму перекриття Північно-Кримського каналу, Росія витратила десятки мільярдів рублів. Точні суми не оголошуються. Проте повністю компенсувати втрату не вдалося. Ця ситуація – прекрасний привід змусити Київ сісти за стіл переговорів про статус міжнародної річки Дніпро.
Чому міжнародної? Міжнародною вважається річка, яка перетинає території двох або більше держав або є кордоном між ними і має судноплавне сполучення з морем. А Дніпро, який у нас звикли вважати українською рікою, має ті ж підстави вважатися російською річкою. 880 км Дніпро тече по Україні, але 485 км – по Росії. Україні належить менше половини територій водозбору Дніпра. Міжнародно-правовий режим використання міжнародних річок встановлюється і регулюється прибережними державами на основі укладених між ними угод або норм звичаєвого права.
Після розпаду СРСР річка Дніпро також стала міжнародною, а тому є необхідність розробки відповідної угоди з використання цієї річки прибережними державами. Близько половини води український Дніпро отримує з Верхнього Дніпра і своїх правих приток, що випливають з території Росії. У 1936 році Політбюро прийняло проект створення мережі «Верховних водосховищ», названих так, оскільки вони знаходилися в верхів’ях Дніпра, Оки і Дону. Були розпочаті роботи, але їм перешкодила війна.
У що це обійдеться? Звичайно, необхідні точні розрахунки, але, як видається, в будь-якому випадку сума буде на порядок менше того, що вкладено в водопостачання Криму в 2014-2018 роках і будівництво Кримського моста. А ось для Києва наслідки повороту річок будуть просто катастрофічними. У політичному і економічному плані, зрозуміло.
Для Росії не існує моральних обмежень чи недопустимих дій. І їх абсолютно не хвилює, наскільки масштабної шкоди завдадуть їхні дії планеті. Це завжди так було і до ХХІ сторіччя не змінилось.
Звісно, «завертати ріки», тим більше таку як Дніпро, – це проект масштабний, дорогий і довготривалий. Але цілком ймовірно, що до реалізації масштабного паскудства Кремль дасть команду до дрібніших капостей в цьому ж напрямку. Однак так само із жертвами та значною шкодою.
Так, нам дуже не пощастило, що Україна втратила контроль над витоками своєї головної водної артерії – до такої міри, що контролюють витоки Дніпра зараз вороги. Але ми вже вивчили їхню агресивну натуру за три сторіччя. А попереджений – значить, озброєний. Ми розуміємо, що від них слід чекати підступу.
Цілком може йтись про отруєння Дніпра – звісно, «випадкове», бо в Росії достатньо шкідливих виробництв розміщено саме в зоні водозбору Дніпра. «Раптова аварія», «збій», «відмова і руйнування застарілого обладнання» – і Дніпром течуть токсичні відходи.
Так само викликає закономірні підозри істерика в російських ЗМІ, котра триває вже чи не місяць, щодо «американських баз на кордонах Росії із розробки бактеріологічної зброї». Під цю тему ФСБ цілком може запустити в Дніпро якусь заразу, і голосно кричати в процесі, що це «американська диверсія проти Росії».
Україна не потягне фінансово і технічно, а союзники цілком можуть забезпечити постійний контроль складу води в Дніпрі і Десенці на кордоні з РФ. Йдеться про мобільні і стаціонарні лабораторії, щогодинний моніторинг, контроль із супутників (зокрема, нетипових плям і потоків в руслі) тощо.
Від кремлівського агресора можна очікувати будь-яких кроків, але Україна не мовчатиме», – пише нардеп.
